24-25 грудня приснився сон, який вразив. Я прийшла провідати кімнату у гуртожитку, відкриваю двері і бачу на підвіконні механічну ляльку чоловічої статі, яку я там залишила, коли була останнього разу. Лялька змінила позу і на її обличчі - біль і страждання. Механічний чоловічок розповів, як він ДОВГО чекав мене, багато днів, стоячи на підвіконні і дивлячись у вікно. - Я більше тебе не залишу, говорю я і забираю його з собою до квартири. - Краще вже тоді мене демонтувати та скласти до коробки, аніж так жити - весь час чекати - додає чоловічок. Я його беру, і в мені звучить така думка - ти завжди залишишся для мене маленьким (хоча це іграшкова копія дорослого чоловіка). Потім з’являється ще думка про коробку від ляльки - певно, треба взяти і коробку, щоб вони були у комплекті - а раптом коробка знадобиться? - Але для чого коробка - заперечую сама собі, - я ж не зб ... Читати далі »