Напередодні групи сон, де я і ще хтось поряд ідемо по вулиці і зустрічаємо трьох негритянок, дуже схожих між собою, як близнюки, одягнутих у якийсь лілово-рожевий легкий одяг. На вулиці літо, одяг у них короткий, і в одної якийсь аж недбалий – схожі на чоловічі шорти, видно, що трохи завеликі, і тому підвернуті на талії, але це її не псує, я подумала, що так, навіть, досить сміливо. Дуже коротко підстрижені, а зачіски зроблені у вигляді якогось орнаменту. Одна з них підходить, бере мене за пальці та промовляє до мене повільно: «Мене звати Ньаньа». Я перепитую: «Нана?». Вона посміхається, і я відчуваю, що, мабуть, якось не так повторила її ім'я. І ще неподалік я помічаю хлопчика років 7-8-ми, русявого, теж легко одягненого. І тільки через три дні, читаючи автобіографію Юнга, я натикаюся на санскритське ім'я Бога, яке звучить «Na Na», що значить «ні те, ні те». У неоплатонічній та індуїстській традиції Бога виводили через те, чим він не є, тобто, Бог є «не те, і не те». Юнг говорить
...
Читати далі »
